Безпека дітей в Інтернеті

Корисні ресурси з медіаосвіти та медіаграмотності

Безпека дітей в інтернеті:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-
prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

Безпека в інтернеті: https://imzo.gov.ua/diyalnist/bezpeka-v-interneti/
Електронна бібліотека Інституту соціальної та політичної психології

Національної академії педагогічних наук України: https://ispp.org.ua/elektronna-
biblioteka/

Портал медіаосвіти та медіаграмотності:
https://medialiteracy.org.ua/category/library/resources-library/
Підбірка актуальних ресурсів з медіаграмотності:
https://gurt.org.ua/articles/42722/
Добірка онлайн-ресурсів про медіаграмотність від освітнього омбудсмена:

https://nus.org.ua/news/dobirka-onlajn-resursiv-pro-mediagramotnist-vid-osvitnogo-
ombudsmena/

Добірка матеріалів про медіаграмотність:
https://msu.edu.ua/library/mediahramotnist-korysni-materialy/
Медіаграмотність для освітян:

https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-
v1:CZ+MEDIA101+2018_T3/about

Медіаграмотність як інструмент активного освоєння комунікаційних
середовищ: http://www.biblioteka.lviv.ua/files/Media.pdf
Цифрова освіта: https://osvita.diia.gov.ua/
Цифрова гігієна: яких правил варто дотримуватися в інтернеті?:

https://thedigital.gov.ua/news/tsifrova-gigiena-yakikh-pravil-varto-dotrimuvatisya-v-
interneti

Цифрова гігієна: як користуватися соцмережами, аби вони не
використовували вас?: http://surl.li/xgju
За останнє десятиліття інтернет став невід’ємною частиною життя більшості населення. Сьогодні будь-який сучасний людина хоч раз в день, для спілкування, роботи або просто пошуку потрібної інформації відвідує мережі всесвітньої павутини. Безумовно, інтернет має величезне значення в сучасному світі і приносить велику користь людству: як невичерпне джерело інформації, доступний спосіб набуття навичок і знань, як незамінний помічник у роботі та бізнесі, як засіб проведення і планування дозвілля, як місце для знайомств і спосіб підтримання зв’язку. Інтернет полегшує вибір та купівлю необхідних товарів і послуг, а також дозволяє заощадити на їх придбання…  

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно  50% – 4 та більше годин. 

Діти також використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розроблено посібники, шкільні уроки та складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть дітям безпечно користуватись цифровими технологіями.

ЯКІ ЗАГРОЗИ МОЖУТЬ СПІТКАТИ ДИТИНУ В ІНТЕРНЕТІ?


Зараз інтернет ‒ це свого роду допомога для батьків. Усе починається ще з дитинства: в дорозі можна зайняти малюка мультиками, дітям постарше можна запропонувати розвиваючі ігри на планшеті, більш старшим ‒ головне забезпечити постійний доступ до соціальних мереж для спілкування з однолітками. Батьки поступово пересатають помічати, коли вони повністю припиняють контролювати перебування дитини в мережі. І ось тут починаються проблеми. Уже в більш усвідомленому віці на підлітка в інтернеті чекає ряд загроз:

Загроза залежності.

Проста гра може тільки спочатку не нести ніякої небезпеки, але з часом у дитини може сформуватися ігрова залежність. Це поведе за собою погіршення успішності, відсутність контакту з однокласниками, небажання соціалізуватися. Дитина подумки буде жити в іншому, віртуальному, світі, і все життя буде «застрягати» у вигаданій кимось грі.

Загроза познайомитися в соціальних мережах з шахраями, булерами, соціально небезпечними елементами (маніяками і т.п.).

Постійне спілкування в соціальних мережах рано чи пізно призводить до того, що дитина починає листуватися з незнайомими людьми, розширюючи своє вузьке коло однокласників новими знайомствами. У довіру може втертися як дитина одного віку, так і дорослий, який буде використовувати в листуванні всі відомі маніпулятивні методи, для того щоб:

  • витребувати у підлітка гроші або будь-які інші матеріальні цінності;
  • викликати на особисту зустріч;
  • викрасти підлітка і вимагати у батьків викуп і т.п.

Як відомо, неприємні історії зустрічаються досить часто. І саме від них дитину потрібно захищати.

Загроза знайти в інтернеті матеріали, які негативно впливають на психіку підлітка.

Так-так, йде мова про усім відомий «Синій кит» і йому подібні «організації». В інтернеті дитина може вступити в товариство, яке, за своєю суттю, буде мати сектантську / расистську / суїцидальну спрямованість. Ну а що буде далі ‒ це вже питання часу. Підлітки піддаються впливу, тому трапитися може будь-що.

Загроза порушення конфіденційності.

Випадково вказаний номер телефону, адреса, зайва відвертість на своїй сторінці в соціальній мережі ‒ все це дає шахраям і булерам достатньо інформації, якою можна скористатися в своїх цілях. Кожне слово може бути використане проти вашої дитини, кожне невдале фото може бути насмішкою, а конфіденційною інформацією можуть скористатися з метою шантажу.

Як бачите, може трапитися чимало неприємностей, якщо підліток буде проводити занадто багато часу в інтернеті. Особливо, якщо буде використовувати ресурси не за прямим призначенням.

 ЯКИМ БАЗОВИМ ПРАВИЛАМ БЕЗПЕКИ В МЕРЕЖІ СЛІД НАВЧИТИ ПІДЛІТКА?

Незважаючи на те, що вся реальність зараз постійно взаємодіє з віртуальністю, немає ніякого шкільного предмета, який би вчив школярів правилам безпеки в мережі. Так і виходить, що якщо батьки не розкажуть, то не розкаже ніхто. Дорослі повинні самі ознайомитися з правилами безпеки і, звичайно ж, навчити ним дітей:

  • ніколи не розміщувати на сторінках в соціальних мережах свій номер телефону та адресу. Дитині 12-14 років і в голову не прийде, що цією інформацією можуть скористатися шахраї, але дорослі повинні обов'язково про це попередити;
  • краще використовувати нік, а не своє справжнє ім'я. Припустимо, якщо за дитиною полюють шкільні булери, то просто по імені і прізвищу знайти школяра не вийде. А ось нік буде відомий тільки близьким друзям, родичам і знайомим. І вбереже від спроби «вистежити» невдалу фотографію;
  • не варто загострювати увагу на негативі, який може бути адресований дитині в коментарях або в особистому листуванні з незнайомими людьми. Скажіть підлітку, що він має право блокувати всіх людей, які викликають у нього хоч найменшу негативну емоцію;
  • попередьте дитину, що вона не повинна виносити на обговорення в інтернеті теми особистого характеру (сімейні проблеми, любовні переживання, майбутню подорож, велику покупку). Цієї інформації тільки й чекають шахраї і різнопланові спільноти (секти, молодіжні організації неформального характеру);
  • розкажіть, що на зустріч з незнайомцем відправлятися не можна. Підліток може думати, що спілкується з віртуальним другом свого віку, але за привітною фотографією може ховатися доросла людина, яка ставить перед собою небезпечні цілі;
  • попередьте, що інформацію про кредитні картки батьків ні в якому разі нікому передавати не можна. Та й самі намагайтеся зробити так, щоб кредитні карти дітям на очі не попадалися;
  • скажіть дитині, що вона може звернутися до вас за допомогою в разі виникнення якоїсь неприємної ситуації, надходження погроз, булінгу або шантажу. Скажіть підлітку, що він може на вас розраховувати в будь-який момент, і він завжди може розраховувати на вашу допомогу та захист.

 ПРОГРАМИ ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ КОНТРОЛЮВАТИ ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ ДИТИНИ В ІНТЕРНЕТІ

Безумовно, постійно лізти в особистісний простір дитини ‒ не найкраща ідея. Але як тільки підліток починає користуватися інтернетом, ви повинні проконтролювати, скільки часу він проводить у віртуальному світі, які сайти відвідує, з ким спілкується. Чи немає чого підозрілого? Поспостерігати за школярем слід і тоді, коли ви помітили явні зміни в його поведінці: не властиву йому замкнутість, агресивність, заляканість, надмірну обережність. На жаль, не всі діти на всі 100% довіряють батькам. Не всі своєчасно діляться з ними своїми проблемами, тому відтягують висвітлення проблеми на «потім». На цьому етапі, як тільки підліток почав користуватися соціальними мережами і інтернетом, потрібно простежити за тим, скільки часу він там проводить і який контент споживає.

Візьміть собі в помічники програми, які можна встановити на домашній комп'ютер:

  1. «Adult Blocker» ‒ не програма, а розширення в браузері «Google Chrome». Цей плагін допомагає заблокувати сайти потенційно небезпечного змісту: сайти порнографічної спрямованості, форуми, сайти, які реагують на «блок-слова». До «блок-слів» можуть належати: «зброя», «самогубство», «вбивство», «наркотики» і т.п. Від небезпечного контенту ваша дитина застрахована!
  2. «Child Web Guardian Pro» ‒ ця програма виконує той самий набір функцій, що і попередня, але тут є ще одна корисна функція ‒ контроль часу. Батьки можуть встановити ліміт, наприклад, 2 години на день. Після чого комп'ютер вимкнеться. Можна обирати різні варіанти стандартного графіка, який пропонується програмою, а можна встановити вручну.
  3. «Kids Control 1.6» ‒ у цій програмі об'єднані функції обмеження перебування в інтернеті за часом, а також блокування сайтів із забороненим контентом. Примітним в «Kids Control 1.6» є те, що можна контролювати гаджети дітей. Наприклад, встановлювати контроль на планшет або смартфон.
  4. «Кібер Мама» ‒ програма для встановлення графіку роботи за комп'ютером. Дисципліна ‒ фундамент усвідомленості. Якщо у дитини є чіткий графік життя, в якому вона навчається, розвивається, приділяє час спорту та хобі, то навряд чи вона буде занадто довго сидіти в інтернеті. За допомогою програми «Кібер Мама» ви зможете встановити графік роботи за комп'ютером, і підліток буде витрачати певну кількість часу в мережі для підготовки до навчання.

Інтернет ‒ це, безумовно, чудовий винахід суспільства, адже дозволяє людям зробити життя комфортнішим, надаючи можливості для постійного розвитку, особистісного зростання, освіти. Але головне дозовано і вибірково споживати інформацію. Навчити підлітка основам безпеки в мережі і головним принципам користування інтернетом ‒ це прямий обов'язок батьків. Адже саме вони зацікавлені в тому, щоб розвиток дитини був гармонійним, щоб підліток менше стикався з негативом ззовні, щоб школяр не витрачав весь вільний час на сидіння біля комп'ютера. Турбота про дитину ‒ завжди на плечах батьків! Пам'ятайте про це, вибудовуйте довірливі відносини, вислухайте скарги дитини і м'яко контролюйте її вільне проведення часу.

Потреби в Інтернеті дітей різних вікових груп

Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, - все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години.

З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається так зване соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні бар'єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.

Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.

Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати та, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.


КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: 

  • поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
  • повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу. 

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:

  • що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
  • як визначити контент, що містить кібербулінг;
  • що робити, якщо вас кібербулять;
  • як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
  • як попередити кібербулінг;
  • як не бути кібербулером.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ "STOP SEXTING"

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. 

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.  

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. 

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Освітній проєкт #stop_sexтинг за підтримки МОН, Мінцифри та Уповноваженого Президента України з прав дитини створили навчальні матеріали для батьків і педагогів щодо упередження та протидії сексуальному насиллю в Інтернеті:



ВСЕУКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ ПРОТИ КІБЕРБУЛІНГУ DOCUDAYS UA

У межах всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу, за сприяння МОН, було проведено DOCU/ТИЖДЕНЬ проти булінгу для учнів 5–7 та 8–11 класів. Загалом в проєкті взяли участь 81 000 учнів, 1609 вчителів і 320 шкіл.

Всеукраїнська кампанія проти кібербулінгу створила відео "Mr. Nox" і буклет для батьків і дітей, який пояснює, як розпізнати кібербулінг і куди звертатися дітям і батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу. 

Docudays UA дає можливість створити кіноклуб на базі закладу освіти. Кіноклуб дасть змогу отримати доступ, зокрема, і до фільмів із теми цькувань, як-от "Булер". Зареєструвати кіноклуб у закладі освіти можна за посиланням.

Відео (Матеріали до обговорення)

Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою

Як я став кіберсупергероєм


ПРОЄКТ ГО МІНЗМІН «ПРИВАТНІСТЬ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ»

Сфера діяльності громадської організації "МІНЗМІН" – громадянська освіта протягом життя. "МІНЗМІН" реалізує освітні проєкти в сфері громадянської освіти для дітей і дорослих, поширює ідею громадянської освіти протягом життя, вивчає досвід інших країн та суспільну думку щодо громадянської освіти.

МІНЗМІН наближає людей до змін, а зміни до людей, з одного боку, роблячи актуальні зміни в ключових сферах суспільства зрозумілими та доступними для цільових груп шляхом просвітницької діяльності та розробки креативних ігрових або цифрових продуктів.

У 2020-2021 роках пріоритетним напрямком роботи організації є безпека дітей та дорослих в Інтернеті та цифрові права.

Команда "МІНЗМІН" успішно реалізувала 6 освітніх проєктів, що сукупно охопили понад 50 тисяч дітей та близько 8000 вчителів та батьків з 24 областей України.

Уроки для школярів «Моя приватність» 

Це урок для учнів 1-4 класу, щоб навчити дітей розпізнавати приватну інформацію в Інтернеті, урок для учнів 5-8 класу про ризики після розголошення персональної інформації та наслідки публікації фотографій та персональної інформації в соцмережах, а також урок для учнів 9-11 класу про те, де можна залишати приватну інформацію у соцмережах.

Онлайн-курс для батьків «Приватність дітей в Інтернеті»

Це серія відео-блогів на теми, про які треба знати батькам, щоб подбати про дотримання права дитини на приватність. Хто збирає дані дітей в Інтернеті та як їх використовує? Як убезпечити дітей від шахраїв і забезпечити їхню приватність в соціальних мережах? Курс створений за фінансової підтримкипідримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.


ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків 
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник
  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  4. Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок", розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
  5. Онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів"
  6. Посібник Ради Європи "Свобода вираження поглядів та інтернет"
  7. Навчально-методичний посібник "Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті"
  8. Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want)
  9. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі
  10. Попередження та протидія КІБЕРБУЛІНГУ в дитячому середовищі України
  11. Запобігаємо кібербулінгу змалечку
  12. Джерело: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti 
  13. Інтернет-залежність

  14.  

Основні 6 типів інтернет-залежності такі:
    Нав'язливий веб-серфінг- (інформаційне перевантаження) - нескінченні подорожі по Всесвітній павутині, пошук інформації.
      Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств - великі обсяги листування, постійна участь в чатах, веб-форумах, надмірна кількість знайомих і друзів в Мережі.
        Ігрова залежність -- нав'язливе захоплення комп'ютерними іграми по мережі.
          Нав'язлива фінансова- потреба - гра по мережі в азартні ігри, непотрібні покупки в інтернет-магазинах або постійні участі в інтернет-аукціонах.
            - до перегляду фільмів через Інтернет.
              Кіберсексуальна залежність - нав'язливий потяг до відвідування порносайтів.
                Ознаки інтернет-залежності у підлітків:
                  - успішності, систематичні прогули та інші проблеми у процесі навчання.
                    Часті безпричинні зміни настрою: від млявого до- піднесеного, від байдужо-пригніченого до піднесено-ейфоричного.
                      Хвороблива і неадекватна реакція на критику, зауваження,- поради.
                        Наростаюча опозиційність до батьків, родичів, старих- друзів.
                          Значне емоційне- відчуження.
                            Погіршення пам'яті та- уваги.
                              Напади депресії, страху, тривоги,- поява фобій.
                                Обмеження спілкування з- друзями, батьками, родичами, значна зміна кола спілкування.
                                  Відмова від справ, до яких- спостерігався інтерес, та від хобі.
                                    Зникнення з будинку цінностей або грошей, поява чужих речей, грошові борги.
                                      Не характерні раніше - брехливість та неохайність.
                                        Інтернет сам по собі не є «поганим» чи «хорошим», якщо взагалі можна говорити про таке глобальне явище у моральних категоріях. Усе залежить від людини, яка його використовує. Для когось він може бути ідеальним дослідницьким інструментом, для іншого – захоплюючим віртуальним світом, а ще для когось стане хворобливою пристрастю, манією.
                                            "Кіберпростір - один зі способів зміни стану свідомості. Кіберпростір і все, що в ньому відбувається, видається реальним - часто навіть більш реальним, аніж сама реальність" - каже американський психолог Дж. Сулера.
                                            Обговорювати феномен інтернет залежності почали відносно недавно. В 1994 році психіатр Кімберлі Янг розробила й помістила на веб-сайті спеціальне опитування і незабаром одержала майже 500 відповідей, автори 400 з яких були визнані, відповідно до обраного критерію, інтернет-залежними. В 1997-1999 роках були створені дослідницькі й консультативно-психотерапевтичні веб-служби з даної проблематики.
                                              В 1995 році доктор Іван Голдберг один з перших дав визначення даному поняттю. Він виділив наступні основні симптоми цього розладу: використання інтернету викликає хворобливий негативний стресовий стан або дистрес; використання інтернету заподіює шкоду фізичному, психологічному, міжособистісному, економічному або соціальному статусу.
                                                Тест для діагностики Інтернет-залежності за методикою Кімберлі Янг. 
                                                Відповідь на кожне питання оцініть таким чином:
                                                  «Ніколи» - 1 бал, «Дуже рідко» - 2 бали, «Іноді» - 3 бали, «Часто» - 4 бали, «Завжди» - 5 балів.
                                                    1. Чи відчуваєте Ви ейфорію, пожвавлення, збудження, перебуваючи за комп'ютером?
                                                      2.   Чи потрібна Вам проводити все більше часу за комп'ютером, щоб одержати ті ж відчуття?
                                                        3. Чи відчуваєте ви порожнечу, депресію, роздратування, перебуваючи не за комп'ютером?
                                                          4.  Чи траплялося Вам нехтувати важливими справами, в той час як Вибули зайняті за комп'ютером, але не роботою?
                                                            5.  Чи проводите Ви в мережі більше 3-х годин на день?
                                                              6.  Якщо Ви в основному використовуєте комп'ютер для роботи, чи берете участь у робочий час у чатах або виявляєте себе на не пов'язаних з роботою сайтах більш, ніж двічі на день?
                                                                7.  Чи завантажуєте Ви файли з заборонених сайтів чи сайтів еротичного спрямування?
                                                                  8.  Чи вважаєте Ви, що з людиною легше спілкуватися "онлайн", ніж особисто?
                                                                    9. Чи говорили Вам друзі або члени сім'ї, що Ви занадто багато часу проводите "онлайн"?
                                                                      10. Чи заважає Вашій діловій активності кількість часу, що проводиться в мережі?
                                                                        11. Чи бувало таке, що Ваші спроби обмежити час, проведений в мережі виявлялися безуспішними?
                                                                          12. Чи буває так, що Ваші пальці втомлюються від клавіатури або клацання кнопкою миші?
                                                                            13. Чи траплялося Вам відповідати неправду на запитання про кількість часу, що Ви проводите в мережі?
                                                                              14. Чи спостерігався у Вас хоч раз "синдром карпального каналу" (оніміння та болі в кисті руки)?
                                                                                15. Чи бувають у Вас болі в спині частіше, ніж 1 раз на тиждень?
                                                                                  16. Чи буває у Вас відчуття сухості в очах?
                                                                                    17. Чи збільшується час, проведений Вами в мережі?
                                                                                      18. Чи траплялося Вам нехтувати прийомом їжі або їсти прямо за комп'ютером, щоб залишитися в мережі?
                                                                                        19. Чи траплялося Вам нехтувати особистою гігієною, наприклад, умиванням, голінням, причісуванням і т.д., щоб провести цей час за комп'ютером?
                                                                                          20. Чи з'явилися у Вас порушення сну і/або чи змінився режим сну з того часу, як Ви стали використовувати комп'ютер щодня?
                                                                                            Інтерпретація результатів:
                                                                                              20-29 балів – залежність від Інтернету відсутня;
                                                                                                30-49 балів – Інтернет-залежність не виражена чи слабо виражена, але пропонуємо прислухатися до наступних рекомендацій;
                                                                                                  50-79 балів – мережа здійснює значний вплив на Ваше життя;
                                                                                                    80-100 балів – Вам необхідна допомога психолога.
                                                                                                      Рекомендації для Інтернет-залежних:
                                                                                                        1.  Встановити межу часу, який можна проводити в Інтернеті.
                                                                                                          2.  Змушувати себе час від часу кілька днів поспіль не працювати в Інтернеті.
                                                                                                            3. Програмним чином заблокувати доступ до якихось конкретних ресурсів Інтернету.
                                                                                                              4. Встановити для себе правило: не звертатися до мережі Інтернет протягом робочого дня (якщо тільки це не входить в робочі обов’язки).
                                                                                                                5. Ввести відчутні для себе (однак без нанесення збитку здоров'ю) санкції за недотримання такого роду правил і обмежень.
                                                                                                                  6. Накладати на себе подібні санкції до тих пір, поки не відновиться здатність виконувати дані самому собі обіцянки.
                                                                                                                    7.  Змушувати себе замість роботи в Інтернеті займатися чимось іншим.
                                                                                                                      8. Навчитися отримувати від життя інші насолоди, здатні замінити або перевершити задоволення, яке Ви отримуєте від роботи в Інтернеті.
                                                                                                                        9. Звертатися за допомогою родичів, друзів чи психолога кожного разу, коли власних зусиль виявляється недостатньо.
                                                                                                                          10. Уникати таких зустрічей і перебування в таких місцях, які могли б спонукати Вас повернутися до адиктивної поведінки.

                                                                                                                          Немає коментарів:

                                                                                                                          Дописати коментар